I want to talk about power in job interviews: how it flows, and how you can harness it to your advantage in a competitive market.
Everybody knows that whoever is asking the questions has the power in a conversation. If you've ever seen a spy movie or a mob movie, you know the exchange: "What do you want with me?" "We'll ask the questions." The person asking the questions is in control.
In a job interview, the interviewer reinforces that at the end by asking, "Do you have any questions?" They're reaffirming that they're in control of the whole situation, because they're allowing you to ask some questions at their discretion.
Interviewers don't want to lose control of the interview, but they also don't want someone who's meek and submissive. They want people with leadership mojo, inner strength, command presence, and so on. There's an elegant way to thread the needle between those two ideas.
Here it is. Whether they've talked to you about what the job requires or you just have the job description in front of you, those requirements are going to be fairly detailed and granular: you've got to do this thing, and this thing, and this thing. What you're going to do is take it up to 30,000 feet and say: "Based on all of this, it sounds like the person you're really looking for in this position is someone who's not just going to do these things, but who's going to own the outcome; who's going to take responsibility for how this plays out and get it across the finish line. Is that right?"
They'll say yes. And you say, "Okay, great. I think the best way I can speak to that is like this. Fifteen years ago, I was doing such-and-such..." And now you're off on a story.
So all the requirements are there. You summed them up in one high-level idea: you're really looking for X. And now you're going to tell a story that shows how you're the perfect version of X.
First, that already makes you look like a great fit for the position. It also makes you look smart, because you were able to synthesize all of this into something simple. And it does one more important thing: it reframes what they're looking for so that you are the perfect answer to it. None of your competitors know about that frame. They don't know they need to speak to it, and it may not come up in their interviews. But you made it the frame for your entire interview and showed how you're the perfect answer.
So again: go through the job requirements, ask a higher-level question that you are the answer to, and tell a story that shows how you're that answer. That puts you in a position where you've established leadership without making them feel they've lost control. It shows you're the perfect fit, and it gives you a strategic advantage over your competitors.
Give that a try. See you next time.
-
Recadrez la question
Aujourd'hui, je veux parler du pouvoir dans les entretiens d'embauche : comment il circule, et comment vous pouvez l'utiliser à votre avantage sur un marché concurrentiel.
Tout le monde sait que celui qui pose les questions détient le pouvoir dans une conversation. Si vous avez déjà vu un film d'espionnage ou un film de mafia, vous connaissez l'échange : « Qu'est-ce que vous me voulez ? » « C'est nous qui posons les questions. » Celui qui pose les questions a le contrôle.
Dans un entretien d'embauche, le recruteur le rappelle à la fin en demandant : « Avez-vous des questions ? » Il réaffirme ainsi qu'il contrôle toute la situation, puisqu'il vous autorise à poser quelques questions, à sa discrétion.
Les recruteurs ne veulent pas perdre le contrôle de l'entretien, mais ils ne veulent pas non plus de quelqu'un de timide et de soumis. Ils veulent des personnes qui ont l'étoffe d'un leader, une force intérieure, une vraie présence, ce genre de choses. Il existe une manière élégante de concilier ces deux idées.
La voici. Qu'ils vous aient parlé de ce que le poste exige ou que vous ayez simplement la fiche de poste sous les yeux, ces exigences seront assez détaillées et précises : il faut faire ceci, et ceci, et encore ceci. Ce que vous allez faire, c'est prendre de la hauteur et dire : « D'après tout cela, il me semble que la personne que vous cherchez vraiment pour ce poste, ce n'est pas seulement quelqu'un qui va faire ces choses, mais quelqu'un qui va s'approprier le résultat ; quelqu'un qui va assumer la responsabilité de la façon dont les choses se déroulent et mener le projet jusqu'au bout. C'est bien ça ? »
On vous répondra oui. Et vous dites : « Très bien. Je pense que la meilleure façon d'y répondre, c'est la suivante. Il y a quinze ans, je travaillais sur telle ou telle chose... » Et vous voilà parti dans une histoire.
Toutes les exigences sont donc là. Vous les avez résumées en une seule idée de haut niveau : ce que vous cherchez vraiment, c'est X. Et maintenant, vous allez raconter une histoire qui montre que vous êtes la parfaite incarnation de X.
D'abord, cela vous fait déjà paraître parfaitement adapté au poste. Cela vous fait aussi paraître intelligent, parce que vous avez su synthétiser tout cela en quelque chose de simple. Et cela fait une autre chose importante : cela recadre ce qu'ils recherchent de sorte que vous en soyez la réponse idéale. Aucun de vos concurrents ne connaît ce cadre. Ils ne savent pas qu'ils doivent y répondre, et il ne sera peut-être même pas abordé lors de leurs entretiens. Mais vous en avez fait le cadre de tout votre entretien, et vous avez montré que vous en êtes la réponse idéale.
Donc, je le répète : passez en revue les exigences du poste, posez une question de plus haut niveau dont vous êtes la réponse, et racontez une histoire qui montre que vous êtes cette réponse. Cela vous permet d'affirmer votre leadership sans donner au recruteur l'impression d'avoir perdu le contrôle. Cela montre que vous êtes la personne idéale pour le poste, et cela vous donne un avantage stratégique sur vos concurrents.
Essayez. À la prochaine.
-
Replantea la pregunta
Hoy quiero hablar del poder en las entrevistas de trabajo: cómo fluye y cómo puedes aprovecharlo a tu favor en un mercado competitivo.
Todo el mundo sabe que quien hace las preguntas tiene el poder en una conversación. Si alguna vez has visto una película de espías o de mafiosos, conoces el intercambio: «¿Qué quieren de mí?». «Aquí las preguntas las hacemos nosotros». Quien hace las preguntas tiene el control.
En una entrevista de trabajo, el entrevistador lo refuerza al final al preguntar: «¿Tienes alguna pregunta?». Está reafirmando que controla toda la situación, porque te permite hacer algunas preguntas a su discreción.
Los entrevistadores no quieren perder el control de la entrevista, pero tampoco quieren a alguien tímido y sumiso. Quieren personas con madera de líder, fortaleza interior, presencia de mando y cosas así. Hay una forma elegante de conciliar esas dos ideas.
Es esta. Ya sea que te hayan hablado de lo que requiere el puesto o que simplemente tengas la descripción del puesto delante, esos requisitos serán bastante detallados y concretos: tienes que hacer esto, y esto, y esto. Lo que vas a hacer es verlo con perspectiva y decir: «Por todo lo que me cuentan, parece que la persona que realmente buscan para este puesto no es solo alguien que haga estas cosas, sino alguien que se haga cargo del resultado; que asuma la responsabilidad de cómo se desarrolla todo y lo lleve hasta la meta. ¿Es así?».
Te dirán que sí. Y tú dices: «Muy bien. Creo que la mejor forma de responder a eso es esta. Hace quince años, yo estaba trabajando en tal cosa...». Y ya estás contando una historia.
Así que todos los requisitos están ahí. Los resumiste en una sola idea general: lo que realmente buscan es X. Y ahora vas a contar una historia que muestra que eres la versión perfecta de X.
Primero, eso ya hace que parezcas muy adecuado para el puesto. También te hace parecer inteligente, porque supiste sintetizar todo eso en algo sencillo. Y hace una cosa más, muy importante: replantea lo que buscan de manera que tú seas la respuesta perfecta. Ninguno de tus competidores conoce ese marco. No saben que deben responder a él, y puede que ni siquiera salga en sus entrevistas. Pero tú lo convertiste en el marco de toda tu entrevista y mostraste que eres la respuesta perfecta.
Así que, de nuevo: repasa los requisitos del puesto, plantea una pregunta de nivel superior cuya respuesta seas tú y cuenta una historia que demuestre que eres esa respuesta. Eso te permite demostrar liderazgo sin hacerles sentir que han perdido el control. Muestra que eres la persona ideal para el puesto y te da una ventaja estratégica frente a tus competidores.
Pruébalo. Nos vemos la próxima vez.
-
Переформулюйте запитання
Сьогодні я хочу поговорити про владу на співбесідах: як вона переходить від одного до іншого і як ви можете обернути її на свою користь на конкурентному ринку.
Усі знають, що в розмові владу має той, хто ставить запитання. Якщо ви бачили хоч один шпигунський фільм чи фільм про мафію, ви знаєте цей діалог: «Чого вам від мене треба?» — «Запитання тут ставимо ми». Хто ставить запитання, той і контролює ситуацію.
На співбесіді інтерв'юер підкреслює це наприкінці, запитуючи: «У вас є запитання?» Так він підтверджує, що контролює всю ситуацію, адже це він дозволяє вам поставити кілька запитань на свій розсуд.
Інтерв'юери не хочуть втратити контроль над співбесідою, але й не хочуть бачити когось покірного й несміливого. Їм потрібні люди з лідерською жилкою, внутрішньою силою, вмінням вести за собою тощо. Є елегантний спосіб поєднати ці дві речі.
Ось він. Незалежно від того, чи вам розповіли, чого вимагає посада, чи у вас просто є опис вакансії, ці вимоги будуть доволі детальними й конкретними: треба робити ось це, і це, і ще це. А ви подивіться на все це з висоти пташиного польоту й скажіть: «З огляду на все це, схоже, що людина, яку ви насправді шукаєте на цю посаду, — це не просто той, хто виконуватиме ці завдання, а той, хто братиме на себе відповідальність за результат; хто відповідатиме за те, як усе складеться, і доведе справу до кінця. Я правильно розумію?»
Вам скажуть «так». А ви відповідаєте: «Чудово. Думаю, найкраще я можу відповісти на це ось так. П'ятнадцять років тому я займався тим-то й тим-то...» І ось ви вже розповідаєте історію.
Отже, всі вимоги враховано. Ви звели їх до однієї загальної ідеї: насправді ви шукаєте X. А тепер ви розповідаєте історію, яка показує, що ви — ідеальне втілення X.
По-перше, це вже робить вас схожим на ідеального кандидата на посаду. Це також показує, що ви розумна людина, бо змогли звести все це до чогось простого. І це робить ще одну важливу річ: переформульовує те, що вони шукають, так, що саме ви стаєте ідеальною відповіддю. Жоден із ваших конкурентів не знає про цю рамку. Вони не знають, що мають на неї відповісти, і на їхніх співбесідах вона може навіть не прозвучати. А ви зробили її рамкою всієї своєї співбесіди й показали, що ви — ідеальна відповідь.
Тож ще раз: пройдіться вимогами до посади, поставте запитання вищого рівня, відповіддю на яке є ви, і розкажіть історію, яка показує, що ви і є ця відповідь. Так ви продемонструєте лідерство, не створюючи в них відчуття, що вони втратили контроль. Це показує, що ви ідеально підходите, і дає вам стратегічну перевагу над конкурентами.
Спробуйте. До наступної зустрічі.
How do I show I'm a hard worker without saying it?
How do I talk about my strengths without sounding boastful?
How do I use storytelling when switching careers?