Don’t Get Bitten by the Leopard Effect!

Listen:

When I was in college, I took a class in early horror novels—Frankenstein, Dracula, fun stuff. These books weren’t a slog, but there was one problem: the class met after lunch. I’d eat, go to class, and immediately the “afternoon sleepies” would knock me out. I struggled to pay attention or retain anything. It was all just blah blah blah because I was so drowsy.

I called it “the leopard effect,” like a leopard that eats, climbs a tree, and goes to sleep. It hit me every afternoon in this class I really wanted to stay awake in.

It happens to everyone—including job interviewers. Even if they want to talk with you, if they get hit with the afternoon sleepies, the leopard effect sets in.

So what do you do? Tell them a story.

Why does it work? Stories are our number one learning tool, and learning is our most powerful adaptation. When we hear a story, we get a burst of cortisol, the “pay attention right now” hormone. It’s secreted by the adrenal glands above your kidneys and helps regulate blood sugar, inflammation, and blood pressure. In a fight-or-flight moment, cortisol clamps down blood vessels so you don’t bleed too much. More importantly here, it sharpens focus.

Some people think of cortisol only as a stress hormone. Elevated levels over time are stressful, but its usual function is momentary—a quick burst. Stories trigger that burst to wake up your interviewer and make them focus.

Here’s how we know this works: Paul Zak, a researcher at Claremont Graduate University, ran an experiment. The control group saw a video of a father and son spending a day at the zoo. The experimental group saw the same people, same zoo, but presented with a narrative arc. Blood samples were taken before and after. The result: simple information transfer caused no change. With a story, cortisol levels rose, people focused, and they remembered.

Stories help people pay attention, lock in, and really engage with what you’re saying. And if you’re in an interview, you want to be remembered.

• NOW WHAT?

  Review your sales materials. How much do they focus on the customer’s needs rather than your own? Are there any statements, questions, or claims intended to nudge the recipient in a direction that might not serve them? How could you revise to more faithfully serve your customer, applicant, or donor?

• En français

  Ne vous faites pas mordre par “l’effet léopard” !

  Quand j’étais à l’université, j’ai suivi un cours sur les premiers romans d’horreur — Frankenstein, Dracula, des classiques fascinants. Les livres étaient passionnants, mais il y avait un problème : le cours avait lieu juste après le déjeuner. J’arrivais, et aussitôt, la somnolence de l’après-midi me tombait dessus. Impossible de rester attentif, impossible de retenir quoi que ce soit. Tout passait comme un brouhaha, parce que j’étais trop assoupi.

  J’appelais ça « l’effet léopard » : comme un léopard qui mange, grimpe dans un arbre et s’endort. Cet effet me frappait à chaque cours où je voulais vraiment rester éveillé.

  Et cela arrive à tout le monde — y compris aux recruteurs. Même s’ils veulent échanger avec vous, si la fatigue de l’après-midi s’installe, l’effet léopard entre en jeu.

  Alors, que faire ? Racontez une histoire.

  Pourquoi ça marche ? Parce que les histoires sont notre outil d’apprentissage numéro un. L’apprentissage est notre adaptation la plus puissante. Lorsqu’on entend une histoire, notre corps libère un pic de cortisol — l’hormone du « concentre-toi maintenant ». Sécrétée par les glandes surrénales au-dessus des reins, elle régule la glycémie, l’inflammation et la tension artérielle. En situation de survie, elle resserre les vaisseaux sanguins pour éviter l’hémorragie. Mais surtout, elle aiguise l’attention.

  Beaucoup pensent que le cortisol n’est qu’une hormone du stress. À long terme, c’est vrai. Mais sa fonction première est instantanée : un sursaut bref et puissant. Et les histoires déclenchent ce sursaut — elles réveillent votre interlocuteur et captent son attention.

  La preuve ? Paul Zak, chercheur à la Claremont Graduate University, a mené une expérience. Un groupe témoin a visionné une vidéo montrant un père et son fils au zoo. L’autre groupe a vu la même scène, mais structurée en véritable récit. Des prélèvements sanguins ont été réalisés avant et après. Résultat : l’information brute n’a rien changé. Mais avec une histoire, le taux de cortisol augmentait, les participants étaient concentrés — et ils se souvenaient.

  Les histoires aident vos interlocuteurs à écouter, à se focaliser et à vraiment s’engager avec ce que vous dites. Et si vous êtes en entretien, vous voulez qu’on se souvienne de vous.

• En español

  ¡No dejes que te muerda el “efecto leopardo”!

  Cuando estaba en la universidad, tomé una clase sobre las primeras novelas de terror —Frankenstein, Drácula, clásicos fascinantes. Los libros eran apasionantes, pero había un problema: la clase era justo después del almuerzo. Comía, iba a clase… y enseguida me caía la somnolencia de la tarde. Me costaba prestar atención o retener algo. Todo sonaba como un “bla, bla, bla” porque estaba demasiado adormilado.

  Lo llamé “el efecto leopardo”: como un leopardo que come, trepa a un árbol y se duerme. Me golpeaba todas las tardes en esa clase en la que tanto quería mantenerme despierto.

  Y le pasa a todo el mundo —incluidos los entrevistadores. Aunque quieran hablar contigo, si les cae encima la somnolencia de la tarde, aparece el efecto leopardo.

  Entonces, ¿qué hacer? Cuéntales una historia.

  ¿Por qué funciona? Porque las historias son nuestra herramienta de aprendizaje número uno, y aprender es nuestra adaptación más poderosa. Al escuchar una historia, nuestro cuerpo libera un estallido de cortisol —la hormona de “pon atención ahora mismo”. Secreta por las glándulas suprarrenales sobre los riñones, regula la glucosa en sangre, la inflamación y la presión arterial. En una situación de supervivencia, constriñe los vasos sanguíneos para que no sangres demasiado. Pero lo más importante aquí: agudiza el enfoque.

  Algunos piensan que el cortisol es solo la hormona del estrés. Es cierto que niveles elevados durante mucho tiempo generan estrés, pero su función principal es momentánea: un estallido rápido. Y las historias provocan justo ese estallido —despiertan a tu interlocutor y capturan su atención.

  ¿Cómo sabemos que esto funciona? Paul Zak, investigador en la Claremont Graduate University, realizó un experimento. Un grupo de control vio un video de un padre y su hijo pasando el día en el zoológico. El grupo experimental vio a las mismas personas, en el mismo zoológico, pero dentro de una narrativa con arco dramático. Se tomaron muestras de sangre antes y después. Resultado: la simple transmisión de información no generó ningún cambio. Pero con una historia, los niveles de cortisol subieron, la gente se concentró y lo recordó.

  Las historias hacen que la gente preste atención, se enganche de verdad y conecte con lo que dices. Y si estás en una entrevista, quieres que se acuerden de ti.

• Ukranian

  Не дайте “ефекту леопарда” вкусити вас!

  Коли я навчався в університеті, я відвідував курс з ранніх романів жахів — Франкенштейн, Дракула, класика! Книги були захопливими, але була одна проблема: заняття проходило після обіду. Я поїв, сідав на лекцію — і миттєво накочувала післяобідня дрімота. Було важко зосередитися й щось запам’ятати. Усе звучало як «бла-бла-бла», бо я був надто сонний.

  Я назвав це «ефектом леопарда»: як леопард, що поїв, заліз на дерево й заснув. Цей ефект накривав мене щодня саме на курсі, де я хотів залишатися уважним.

  І це трапляється з усіма — навіть з рекрутерами. Навіть якщо вони щиро хочуть поспілкуватися з вами, якщо їх накриває післяобідня сонливість — вмикається ефект леопарда.

  Що ж робити? Розкажіть історію.

  Чому це працює? Тому що історії — наш інструмент навчання №1, а здатність навчатися — наша найсильніша адаптація. Коли ми чуємо історію, організм викидає кортизол — гормон «увага прямо зараз». Його виділяють надниркові залози над нирками; він регулює рівень цукру в крові, запалення й тиск. У критичний момент він звужує судини, щоб ви не втратили забагато крові. Але головне — він загострює фокус.

  Дехто вважає, що кортизол — це лише гормон стресу. Так, його підвищений рівень у довгостроковій перспективі шкідливий, але його природна функція — миттєва: короткий, потужний сплеск. Історії запускають цей сплеск — пробуджують вашого співрозмовника й утримують його увагу.

  Як ми знаємо, що це працює? Пол Зак, дослідник із Claremont Graduate University, провів експеримент. Контрольна група дивилася відео про батька й сина в зоопарку. Експериментальна група бачила тих самих людей, той самий зоопарк — але в форматі справжньої історії. До і після брали зразки крові. Результат: проста передача інформації нічого не змінила. Але історія підняла рівень кортизолу, люди зосереджувалися й запам’ятовували.

  Історії допомагають людям слухати, фокусуватися й по-справжньому взаємодіяти з тим, що ви говорите. А якщо ви на співбесіді — вам потрібно, щоб вас запам’ятали.